Значення фатімського послання

Автор: ks. Mieczysław Piotrowski TChr

Оголошення третьої фатімської таємниці Йоаном Павлом ІІ стало однією з найбільших подій Великого Ювілею 2000 Року. Ми дізналися, що це пророцтво значною мірою стосувалося драматичних подій посягання на життя Святішого Отця 13 травня 1981 року.

Пророче видіння

Пророче видіння третьої фатімської таємниці символічно говорить про великі переслідування, страждання і мучеництво багатьох сповідників Христа, серед яких священики, єпископи, а також Папи двадцятого століття. Великі винищення і переслідування провокувалися людьми поневоленими атеїстичними ідеологіями, особливо комунізмом. Місце цих драматичних подій представлено у символічному образі: Папа, єпископи, священики, ченці, черниці, входять на високу гору, на вершині якої знаходиться великий Хрест. У третій фатімській таємниці читаємо: «Святіший Отець, поки туди дістався, пройшов через велике місто, яке було наполовину зруйноване, і тремтячий, хистким кроком, змучений болем і стражданням, йшов, молячись за душі мертвих людей, на чиї тіла натикався на своїй дорозі; дійшовши до вершини гори, стоячи навколішки біля великого хреста, він загинув від пострілів вояків, які кілька разів вцілили в нього з вогнепальної зброї та стрілами з луків, і так само загинули один за другим єпископи, священики, ченці і черниці, а також багато мирян, чоловіків і жінок, різних суспільних прошарків і позицій (…)».
З перспективи майже ста років, які відділяють нас від об’явлень у Фатімі, ми можемо ствердити, що у видінні, описаному в третій частині таємниці, можна побачити драматичні події, які відбулися наприкінці минулого століття. У ХХ столітті, внаслідок великої кризи віри, до влади прийшли атеїсти, які призвели до моральної дегенерації суспільства, занепаду культури, страшного поневолення, відкидаючи основні права людської особи і масово знищуючи людей. У тому часі Церква пройшла справжню Хресну дорогу. Кардинал Рацінгер пояснював, що «у хресній дорозі минулого століття постать Папи відігравала особливу роль. В образі непосильного сходження на вершину гори можна, безсумнівно, зауважити одночасно постаті кількох Пап, які починаючи від Пія Х, аж до нинішнього Святішого Отця, мали участь у стражданнях свого століття і намагалися йти через нього шляхом, що вів до хреста. У видінні також Папа гине на дорозі мучеників. Чи міг Святіший Отець, після нападу 13 травня 1981 року, наказавши принести текст третьої таємниці, не розпізнати в ньому свого призначення? Того дня він був дуже близько межі смерті і так пояснював згодом свій порятунок: материнська долоня керувала польотом кулі і Папа (…) в агонії (…) затримався на порозі смерті. Факт, що материнська долоня змінила траєкторію смертельного пострілу, є ще одним доказом того, що немає незмінної долі, що віра і молитва — це могутні сили, які мають вплив на історію і що врешті-решт молитва виявляється сильнішою від пострілів, а віра від дивізії».

Більше в новому номері «Любіть одне одного!»

Наступне назад

Copyright © Wydawnictwo Agape Sp. z o.o. ul. Panny Marii 4, 60-962 Poznań, tel./ fax: 61/ 852 32 82 | tel. 61/ 647 26 86